Туристичні курси у Вишкові
Багатоцільова асоціація громад Верхньотисянського регіону спільно з Закарпатською угорською туристичною радою в межах спільного туристичного транскордонного проєкту «Віа Тиса» протягом вересня організовує курси (workshops).
У громадському центрі імені Шандора Фодо учасники мали змогу почути лекції про менеджмент послуг та атракцій, розвиток місцевих продуктів, спілкування в соціальних мережах та базовий курс гіда-екскурсовода. АтіллаТовт, старший викладач кафедри географії та туризму Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці ІІ, представив у своїй лекції, яким чином можна отримати доступ до тих навчальних матеріалів у Всесвітній мережі, які містять в собі сучасні базові поняття туризму. А ЕникиШаш, доцент кафедри географії та туризму Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці ІІ, представила Закарпаття, як популярну місцевість для активного туризму.
В рамках заходу Закарпатська угорська туристична рада (ЗУТР), як частину проєкту під назвою «Сховище побудованої та інтелектуальної спадщини регіону Верхньої Тиси», в дворі Вишківського музею побуту передали ковальську майстерню та льоноочисне приміщення.
АндрашМештер, голова ЗУТР, розповів, що Товариство угорської культури Закарпаття та ЗУТР спільно беруть участь гранті Європейського Союзу з Агенствомрозвитку Ніредьгази. Ковальська майстерня та льоноочисне приміщення були реалізовані в рамках проєкту під назвою «Живий музей побуту».
– У нас є цінності. Дуже добре, що ми виявили ці цінності у 90-х роках. Ми намагалися зробити все для того, аби їх зберегти, – наголосив Йожеф Шорі. – На жаль, у ті ж роки ми втратили багато цінностей, проте ті, що вдалося зберегти, ми оберігаємо, а музей побуту слугує саме для цього. Ми зробимо все для того, аби зберегти наше минуле, нашу історію, наші традиції, щоб підростаюче покоління пізнало цю цінність і поступово зробило її своєю– додав голова Верхньотисянського осередку ТУКЗ– КМКС.
– У 2000 році, коли у нас виникла ідея провести тендер та створити музей побуту, ми думали лише в рамках музею, в якому могли б представити старовинні меблі, чисту кімнату, кухню, задню кімнату, де проживала сім’я – пояснила Іда Етвеш керівниця музею побуту. Вона додала, що протягом років вони власними силами облагороджували хату-музей, а місцеві жителі завжди щось додавали. – Коли туристи вже відвідували цю садибу, ми поставили в одній з кімнат маленьку скриньку, в яку кожен міг покласти невелику суму грошей. За ці кошти ми щось розвивали. Це було непросто, але можливість була надана. Ми наполегливо вірили, що у цього буде майбутнє, і недаремно, адже нам вдалося зробити дуже гарними і садибу, і двір.
– Звідки виникла ідея створення ковальської майстерні та льоноочисного приміщення?
– Разом з головою ЗУТР ми вирішили відкрити ковальську майстерню у Вишкові, адже тут ковальство має найбільшу історію. А льоноочисне приміщення було моєю ідеєю, тому що відвідувачі, бачать стільки речей з льону – простирадла, верхній одяг – традиції яких також можна пов’язати з Вишковом. Я відчула, що це теж варто представити відвідувачам.
