Сховище побудованої та інтелектуальної спадщини регіону Верхньої Тиси

Стежками наших предків

Стежками наших предків– стежками віднайдення Батьківщини

Віртуальна подорож Меморіальним парком віднайдення Батьківщинита центром відвідувачівв селіЧома

 

Товариство угорської культури Закарпаття (ТУКЗ-КМКС) та Закарпатська угорська туристична рада (ЗУТР) 14 травня організували в Меморіальному парку віднайдення Батьківщини села Чома цілоденний захід для школярів під назвою «Стежками наших предків».

Від імені організаторів присутніх привітав Мештер Андрій, головаЗУТР, який коротко розповів про історію створення меморіального парку та вражаючого центру відвідувачів, зданого в експлуатаціюв 2020 році, а також він торкнувся питання важливостіфункціонування контактного зоопарку та споруджуваної стайні та манежа для верхової їзди. У своїй промові він нагадав, що на Закарпатті знайдено багато артефактів часів віднайдення Батьківщини, серед яких цвинтар, розкопаний у селі Чома Берегівського району, відомий як найзначніший меморіальний об’єкт цьому району. На окраїні села вже 130 років тому розпочалисяперші археологічні розкопки, опісля того, як виявили сліди поселення часів віднайдення Батьківщини. Приблизно через сто років археологи розкопали місце поховання угорськихзахисників кордону 10-го століття та тогочасне поселення, яке є чітким доказом того, що деякі з угорців у часи віднайдення Батьківщини після переходу через Карпатине рушили далі, а створили поселення та оселилися в цих краях. Тому є фактом, що угорці присутні на цій території вже більше 1100 років.

У 1996 році з ініціативи ТУКЗ-КМКС у північній частині понад тисячолітнього кладовища було створено меморіальний парк. Розташований тут центр для відвідувачів, разом із меморіальним парком знайомить охочих з археологічними знахідками цвинтаря часів віднайдення Батьківщини. Центр для відвідувачів оформив відповідно до епохи етнограф та історик –КейсБарнабаш: тут можна побачити тогочасне місце поховання, розрізану навпіл юрту, угорські прапори різних століть, інструменти, зброю та угорські народні костюми різних епох. На другому поверсі центру відвідувачі можуть побачити спосіб життя місцевих угорців 10-го століття, а на горищі ознайомитися з місцевими пам’ятними речамичасів королів династії Арпада.

Відвідувачів також привітав ШінЙожеф,голова Берегівського районного осередку ТУКЗ-КМКС, який підкреслив: «Наша Батьківщина знаходиться тут. Наші предки-основоположники Батьківщини жили тут, оселилися в цьому краї, і ми донинізберігаємо свою угорську ідентичність, і завдяки таким місцям, як Меморіальний парк віднайдення Батьківщини та Центр відвідувачівсела Чома,– ми сподіваємося, що це так буде ще дуже довго».

Групи, які прибули з сілЧома, Геча, Бадалово, Мужієво та Бене почергово брали участь у екскурсіях з інтервалом у півгодини, в рамках яких етнограф КейсМаргарита, викладачкаЗакарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці ІІ ознайомила відвідувачів із виставкою, яка складається з багатьох елементів, та запросила присутніх у віртуальну подорож. В особливо цікавій для дітей формі вона розповіла про побут, одяг, бойові звичаї та вірування угорців-основоположників Батьківщини, про талтошів, представила облаштовану в експозиції юрту та знаряддя праці в ній. У презентації «Побут та вірування угорців-основоположників Батьківщини» школярі залучалися до пригадування легенд про походження угорців – легенди про тотемну тварину птаха турула та легенди про чудодійного оленя, пов’язаного з історія про Хунора та Магора, легенди про ріг Лехеля, а також героїчні оповіді, пов’язані зі Світовим Деревом – або Деревом Життя.

У цей час у менших залах проходили уроки рукоділля, де можна було навчитися бісероплетінню, нейл-арту, плетінню та валянню повсті, а також виготовляти ляльок з паличок. У дворі під керівництвом ЧурманаБенце, студента-філолога Закарпатського угорського інституту імені Ференца РакоціII найсміливіші могли випробувати одну з основних знарядь угорців-завойовників – рефлекторний лук, а також батіг-обруч чікошів (пастухів коней) та розбійників-бетярів. Усі діти відвідали контактний зоопарк, де можна було побачити поні, баранів породи рака, кроликів, гусей та мангалиць. Наприкінці заходу на відвідувачів чекав бограч-гуляш та свіжоспечені пончики-фанки.

Знати історію угорців-основоположників Батьківщини, пам’ятати предків, коріння народу, що живе в серці Європи – це обов’язок, бо все це залишиться нашим до тих пір, поки ми його знаємо. Цей західтакож слугував цьому, і подібні планується проводити й надалі.

Олександра Чуха